Суспільний устрій. Влада князя. Повсякденне життя. Господарство. Міста. Ремесла. Торгівля.

   Мета:

ознайомити учнів із суспільним устроєм та господарським життям Русі-України, проаналізувати склад і заняття населення, розкрити значення розвитку ремісничих професій і їхній вплив на економічний розвиток держави, сформувати уявлення про життя та побут давньоруського міщанства та селянства;

розвивати вміння аналізувати історичні факти й події, оцінювати їх значення, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, розвивати навички ведення дискусії;

виховувати інтерес до історичного минулого української землі та повагу до історичних пам’яток.

Очікувані результати: учні зможуть:

характеризувати суспільну роль різних верств і станових груп населення Київської держави (Русі-України); розвиток господарства і торгівлі; повсякденне життя мешканців міста і села; роль князівської влади в політичному устрої Русі;

         визначати ступінь розвитку господарства й торгівлі Русі–України

порівнювати політичний устрій і соціальний розвиток давньоруського та європейського суспільств;

тлумачити поняття «верстви», «бояри»

Тип уроку: комбінований. 

Обладнання: підручник, ПК, атлас, текст джерела, заготовки таблиці.

Поняття: верстви, великий князь, дружина, воєвода, посадники, бояри, верв, натуральне господарство, ремесла.

Хід уроку

1. Організаційна частина

Доброго дня, діти! Ми з Вами продовжуємо мандрувати сторінками історії Русі-України часів її найбільшого розквіту.

Оголошення теми та очікуваних результатів. (Слайд)

2. Перевірка домашнього завдання

(Історичний диктант - роботав зошиті, самоперевірка; оцінювання: 10 запитань, правильна відповідь 1 бал, максимальна кількість балів – 10)  Слайд

 Завдання на екрані ПК. Вибір відповіді : 3-5 секунд

1. Якого князя називали Окаянним?

2. Який собор збудував Ярослав?

3. Перший руський митрополит?

4.  Що  зображено на малюнку?

5. Автор « Повісті минулих літ»

6. Дочка Ярослава Мудрого, яка стала дружиною французького короля Генріха І

7. Навчальний заклад, який відкрив Ярослав при  Києво-Печерській лаврі

8. Перша збірка законів

9. Місто, засноване Ярославом, неподалік Києва

10. З якими країнами найтісніше співпрацював Ярослав?

Відповіді:

1. Святополка, 2. св. Софії, 3. Іларіон 4. Саркофаг Ярослава, 5 Нестор,

6 Анна 7школа 8 «Руська правда» 9 Юр’їв 10 Візантія, Німеччина

III. Мотивація навчальної діяльності.

Діти, скажіть, будь ласка, хто очолює нашу державу? (Президент) А йому допомагає створювати закони? (Верховна Рада) Хто ж слідкує за дотриманням законів? (Міліція) Правильно. Без таких гілок влади не може існувати жодна держава. Русь теж була державою, але гілки влади тоді були ще не такими. Сьогодні на уроці ми розглянемо, як велося правління Руською державою.

ІV Актуалізація опорних знань

Бесіда за запитаннями

1. Що таке «дружинна держава»?

2. Яким був склад населення Русі в ІХ—Х ст.?

3. Що ви знаєте про систему управління Київською державою в ІХ—Х     ст.?

4. Яким було життя людей у селах та містах Русі в цей період?

5. Що таке феодалізм?

6. Якими були особливості структури феодального суспільства й управління державою в середньовічній Європі?

V.  Вивчення нового матеріалу

План вивчення нового матеріалу

• Політичний устрій.

2. Становлення феодальних відносин. Основні верстви населення.

3. Розвиток господарства.

4. Повсякденне життя.

1.   Політичний устрій.

Розповідь учителя

Наприкінці X — у першій половині XI ст. формою державного правління Русі стала централізована монархія.

         Монархія на Русі існувала в цей час майже повністю       у формі одноосібної влади великого київського князя. Лише деякий час після міжусобної боротьби між синами Володимира князь Ярослав спільно правив державою зі своїм братом Мстиславом. Великий князь київський у цей час уже став повновладним правителем  країни, а не першим серед інших князів, як раніше. Нащадки колишніх східнослов’янських племінних князів були васалами Києва.

Князь         був головним носієм державної влади, представником Русі на міжнародній арені. Зовнішні відносини з іноземними державами були його винятковим правом. Князь зосереджував у своїх руках законодавчу, судову, виконавчу і    військову владу.

Робота з термінами і поняттями (Слайд )

Централізована монархія — форма правління, за якої найвища державна влада зосереджувалася в руках однієї особи — монарха, що управляє країною з одного центру

Військову підтримку діяльності князя забезпечувала дружина, що перебувала у васальній залежності від нього. Вона поділялася на старших дружинників, які отримували        від князя за свою службу землі, і молодших — які отримували платню або частину здобичі. При князі існувала князівська рада, до складу якої входили бояри, старші дружинники, представники міської знаті й вищого духовенства.

Робота з термінами і поняттями

Князівська рада — дорадчий орган при великому князі київському, що походить від східнослов’янських племінних рад старійшин.

Певне місце в системі державного правління посідало віче. Цей орган влади зберігався як залишок старих відносин і продовжував слов’янську традицію племінних зборів. Волевиявлення віча мало на меті довести думку народу до великого князя київського або його намісників. Проте роль віча за доби існування на Русі централізованої монархії була досить незначною.

 Робота з термінами і поняттями.

         Віче — народні збори всього дорослого вільного населення, що приймало рішення з важливих громадських і державних справ.

Завдання.

Порівняйте політичний устрій Русі ІХ-Х ст.. і Х-ХІ ст.. Які зміни в управлінні державою відбулися? Чому?

2. Становлення феодальних відносин. Основні верстви населення.

Розповідь учителя

У країнах Центральної та Західної Європи Середньовіччя, як ви вже знаєте, стало періодом становлення феодальних відносин. Феодалізм у східних слов’ян формувався так: спочатку вільні селяни­общинники віддавали певну кількість вироблених ними продуктів як натуральну повинність своїй родоплемінній знаті.       

У IX ст. право збирання данини з усього вільного населення східнослов’янських земель перейшло до київського князя і його дружини. Збір данини мав назву полюддя.

На наступному етапі, у X ст., київські князі захопили і привласнили общинні землі. За великим київським князем визнавалося право на верховне володіння всією землею Русі.

Наприкінці X ст. розпочалося формування володінь удільних князів.  Цьому сприяла адміністративна реформа князя Володимира, у результаті якої він позбавив племінних князів права управляти землями і передав ці права своїм синам.

 Робота з термінами і поняттями

Уділ — адміністративно-територіальна одиниця у Київській державі, якою управляв князь, залежний від великого київського князя.

 Наступним         кроком у становленні феодальних відносин стала поява в XI ст. земельної власності верхівки служилої знаті (бояр) та православної церкви. У X—XI ст. на Русі почали формуватися васальні відносини: за вірну службу князь надавав своїм боярам і дружинникам право  «кормління» — вони могли залишати собі податки, які сплачувало населення певної території. Дещо пізніше, імовірно        наприкінці         XI ст., з’являються боярські вотчини, які їхні власники могли передавати своїм нащадкам у спадок.

Помісна форма землеволодіння, коли князь надавав землі боярам або дружинникам не в повну власність, а за умови несення служби, на думку деяких дослідників, виникла на Русі з XII ст. Вона не передбачала для господаря помістя можливості передачі землі в спадок, продаж, дарування тощо без згоди князя.

Становлення феодальних відносин вплинуло на склад суспільства Київської держави. Сформувалася своєрідна соціальна піраміда, що визначала становище представників різних соціальних верств населення.

 Робота з термінами і поняттями

(Слайд )

Вотчина — феодальна земельна власність, яку можна було вільно передавати в спадок, продавати, дарувати тощо.

 Помістя — феодальна земельна власність, що надавалася за службу у війську чи при дворі, яку не можна було заповідати, продавати тощо. Соціальна верства — велика група людей, становище якої в суспільстві визначається певним обсягом прав і обов’язків.

Особливістю формування феодальних відносин на Русі стало те, що, на

відміну від Західної і Центральної Європи, тут не сформувалося розгалуженої системи відносин між сеньйорами і васалами у вигляді «феодальної драбини». Верховним сеньйором,          що мав право надавати землю, був великий київський князь. Усі інші удільні князі, бояри і дружинники були його васалами. Роздавати землю удільні князі й бояри права не мали.  

Суспільство Київської держави поділялося на панівні й залежні верстви населення. До панівної верстви належали князі, бояри , дружинники і духовенство , до залежної —         міщани, вільні й залежні селяни, дворова челядь (холопи). 

Рольова гра

Учитель звертає увагу учнів на дошку, де заздалегідь накреслена феодальна піраміда. Заповнюють піраміду самі учні, які готували випереджальні домашні завдання. Кожен із них виступає від імені представника тієї чи іншої верстви, розповідаючи про «своє» життя, а решта учнів має відгадати, про кого йдеться, після чого робиться відповідний запис до піраміди.

Слайд

3. Розвиток господарства.

Самостійна робота.7-10 хв Навчаючи - вчусь

Поділ класу на три групи, кожна опрацьовує  окрему галузь, виписує особливості, та повідомляє результати класові.

Прочитати текст підручника (С. 59-62) і виписати характерні ознаки розвитку запропонованої галузі. Учитель демонструє приклад на таблиці

4. Повсякденне життя.

Розповідь учителя

Найчастіше русичі оселялися поблизу річок, поряд із лісом. У лісі вони полювали, збирали гриби та ягоди, ховалися від нападників у разі небезпеки. Селянська родина складалася з 12—15 осіб і вела самостійне господарство. Праця була надзвичайно важкою і виснажливою.

 Цікаво знати

Особливо важким був сінокіс. Косили «горбушею» — косою, яка не різала, а підсікала траву ударом. У сінокіс дуже боліли шия, поперек, сухожилля, від напруги люди хворіли животами, спина і руки вкривалися виразками. Хліб жали серпами. Одна сім’я збирала близько 3,2 тонни озимого хліба й могла частину продати.

Незаможні городяни найчастіше жили в напівземлянках.         

У містах більшість будівель споруджувалися з дерева, кам’яні будинки траплялися рідко.  Багаті помешкання мали сіни та терем (своєрідна башта, де розміщувалися кімнати). Існувала також кліть — окрема кімната для зберігання речей. Заможні городяни мали стільці й ліжка, а бідні спали на скрині або просто на підлозі. У кожному будинку були ікони. Прості люди освітлювали оселю скіпою (дерев’яними трісками), а   заможні — восковими свічками.

Робота з ілюстративним матеріалом

Визначте, які верстви населення зображені на наведених ілюстраціях. Охарактеризуйте їхнє життя та побут.

(Учитель демонструє ілюстрації із зображенням представників різних верств населення Давньоруської держави.)

 Заможного й бідного русича завжди можна було розпізнати за вбранням. Селяни носили лапті, бідні городяни — черевики. Часто і бідні, і багаті        городяни взували чоботи. Одяг прості городяни шили самі з лляної та вовняної тканини, а заможні замовляли вбрання з дорогих іноземних тканин у кравців. Більшість бідних русичів носили полотняні сорочки з поясом і вузькі штани. Зверху надягали свитку. У холодну погоду і городяни, і селяни носили плащ або кожух. Знать убиралася в довгі каптани, оздоблені хутром і прикрашені багатим шитвом. Міщани часто обирали різнокольорові тканини.  Більшість бідних русичів були невибагливі до їжі. Вживали дичину, рибу, пізніше — м’ясо свійської худоби. Однак прості люди переважно харчувалися кашами. У багатьох заможних сім’ях випікали пшеничний і житній хліб, у бідних — вівсяний. Пили коров’яче й овече молоко та робили з нього сир. Пісні страви мастили рослинною олією. Споживали багато овочів. Із напоїв переважали кисіль, мед і пиво. Заможні люди також пили вино.

VІ.   Закріплення вивченого матеріалу

 Завдання на закріплення

1 Заповніть пропуски в тексті (усно). Слайд

На чолі держави в Київській Русі стояв великий … (князь) київський. У його руках зосереджувалася вся влада, яка була … (спадковою). У разі потреби він скликав збори городян — … (віче), на якому розв’язувалися питання … (про військові походи, укладення угод тощо). Крім князя, привілейованими верствами вважалися … (бояри та дружинники). Найчисленнішою верствою суспільства були селяни. Їх переважну більшість, на відміну від Центральної та Західної Європи, становили вільні особи — … (смерди).

2 Тестове завдання

Які сільськогосподарські культури вирощували давньоруські селяни? (Виберіть три правильні відповіді.)

1   пшениця

2   картопля

3   ячмінь

4   льон

5   помідори

6   кукурудза

Відповідь: 1, 3, 4.

VІІ. Підсумок урок  Вчимося робити висновки

Мікрофон

На цьому уроці я дізнався про…

політичний устрій…

верстви населення…

господарство…

Запропонувати учням самостійно підбити підсумки уроку.

VІІІ.  Домашнє завдання

1.   Опрацювати підручник.

2.   Виконайте завдання за варіантами.

І варіант. Напишіть твір-роздум за темою «Один день із життя селянської родини».

ІІ варіант. Напишіть твір-роздум за темою «Подорожуючи давньоруським містом».