| Головна » Статті » Мої статті |
Дивовижна прогулянка
| Зима тоді була сніжною. І весна видалася напрочуд дуже ранньою, порадувала сонячним теплом, дзвінкими і веселими струмочками. Річка, вщерть наповнена талою і дощовою водою, вирвалася з берегів і розмила свої води на луках, у лузі, затопила невеличкі місточки, кладки, всі видолинки і ямки. Коли сонечко, пригріваючи з кожним днем ще дужче і дужче, підсушило дороги й стежки, діти вже не могли всидіти вдома, спостерігаючи за весняним пробудженням природи. Одного вихідного дня мої вихованці підмовили мене вирушити на екскурсію в листяний перелісок. На нас чекала дорога не близька, але й не далека: через поле, луки, трохи бродом через неглибоку річечку, що виносила свої води з лугу до великої і повноводної мами - річки. Весело перегукуючись, стрибаючи, радіючи кожному прояву весни в природі, діти юрбою забігли до переліску. Спочатку обдивилися всі дерева, кущі, а потім під старим і вологим листям знайшли перші весняні квіти проліски. Вони були ніжні, тендітні ,й ще боязко виглядали з-під листяної ковдри. Сповнені враженнями, веселим настроєм ,ми поверталися додому ,але вже іншим шляхом, бо захотілося пройти берегом невеличкої річечки. Проходячи по кладці, раптом я помітила у воді щось велике й темне. Спочатку воно причаїлося і не рухалося. Але потім, мабуть, злякалось дзвінких голосів і швидко попливло в протилежний бік. Всі замовкли із цікавістю спостерігали за ним. Це була величезна щука. У всіх очі загорілись риболовецьким вогнем. Як же її спіймати?! Ні вудочки, ні підхватки у нас не було. Довго бовтались у воді ,але все-таки викинули її голими руками на берег. Це була велечезна хижа риба, голова з футбольний м'яч ,що переходила в широке темного кольору туловище, яке закінчувалось широким, як лопата, хвостом. Як ми її з води витягли, я до цього часу не можу збагнути. На березі вона відкривала раз у раз свою пащу і всім було видно гострі і величезні , як циганські голки, зуби. Такій попадись -відкусить руку. Тепер ми на неї дивилися з острахом. Додому поверталися стомлені, мокрі ,але з уловом. Несли свій трофей гуртом, замотавши в чиюсь куртку. Вдома зважили. Важкенька виявилася: до 4-х кілограм. Поклали в найбільшу миску і то не помістилась - хвіст звисав через вінця. Три дні їли і рибаки новоявлені, і сусіди, і гості - ще й лишилося. Надовго всім запамяталася така прогулянка з риболовлею. | |
| Переглядів: 499 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |